Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.08.2018 року у справі №910/24550/13
Ухвала КГС ВП від 27.08.2018 року у справі №910/24550/13
Постанова ВГСУ від 03.11.2015 року у справі №910/24550/13
Ухвала КГС ВП від 11.03.2018 року у справі №910/24550/13
Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №910/24550/13
Постанова ВГСУ від 06.11.2014 року у справі №910/24550/13
Ухвала КГС ВП від 01.11.2018 року у справі №910/24550/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 910/24550/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"на ухвалугосподарського суду міста Києва від 06.07.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.08.2015у справі№ 910/24550/13 господарського суду міста Києваза заявоюліквідатора Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О.дотовариства з обмеженою відповідальністю "Медіамікс Україна"провизнання договорів (правочинів) недійсними в межах справи № 910/24550/13за участю представників сторін: ТОВ "Медіамікс Україна" - Дуб І.В.; ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Іванченка О.В.; ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" - Яцька Р.М., арбітражного керуючого Руденюк Ю.О. - Рищенко Д.О.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2015 у справі №910/24550/13 (Суддя Івченко А.М.) заяву ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О. до ТОВ "Медіамікс Україна" про визнання договорів (правочинів) недійсними задоволено повністю. Визнано недійсними Договір про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 (в редакції Угоди від 18.07.2014) та Додаткову угоду №1 від 17.07.2014 до Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013р., укладені між ПАТ "Київський ювелірний завод" та ТОВ "Медіамікс Україна". Зобов'язано ТОВ "Медіамікс Україна" повернути в ліквідаційну масу усе майно, яке він отримав від боржника - ПАТ "Київський ювелірний завод" (товари в обороті на загальну суму 100451783,52 грн. Зобов'язано ліквідатора банкрута включити вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 88485079 грн. в першу чергу задоволення вимог кредиторів, докази чого надати суду.

Не погодившись із винесеною ухвалою, ТОВ "ЕКО-ЛАЙТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив частково скасувати ухвалу від 06.07.2015 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними Договір про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 (в редакції Угоди від 18.07.2014) та Додаткову угоду №1 від 17.07.2014 до Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013, укладені між ПАТ "Київський ювелірний завод" та ТОВ "Медіамікс Україна"; зобов'язати ТОВ "Медіамікс Україна" повернути в ліквідаційну масу усе майно, отримане від боржника - ПАТ "Київський ювелірний завод" (товари в обороті на загальну суму 100451783,52 грн.); відмовити у задоволенні клопотання кредитора ТОВ "Медіамікс Україна" щодо погашення боргу ПАТ "Київський ювелірний завод" перед ТОВ "Медіамікс Україна" у сумі 88485079 грн. в першу чергу у процедурі банкрутства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 (головуючий суддя: Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Гарник Л.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "ЕКО-ЛАЙТ" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2015 у справі №910/24550/13 - без змін.

ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати п. 4 ухвали господарського суду міста Києва від 06.07.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 та передати справу у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судами встановлено наступні обставини.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод".

Постановою господарського суду м. Києва від 15.04.2015 у справі №910/24550/13 ПАТ "Київський ювелірний завод" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Руденок Юлію Олександрівну.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2015 у справі №910/24550/13 затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано одним із кредиторів боржника ПАТ "Київський ювелірний завод" - ТОВ "Медіамікс Україна" з грошовими вимогами на суму 88487444 грн., з яких 1218 грн. - вимоги першої черги, 88486226 грн. - вимоги четвертої черги.

Грошові вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" у сумі 88486226 грн. виникли як заборгованість за векселями, а також по сплаті судового збору. Відповідна заборгованість підтверджена Рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/20470/13 від 11.11.2013.

З метою врегулювання майнових відносин, що виникли між кредитором та боржником, 26.12.2013 ТОВ "Медіамікс Україна" та ПАТ "Київський ювелірний завод" уклали Договір про припинення зобов'язань передачею відступного. Боржник достроково виконав свої зобов'язання за договором та передав кредитору товари в обороті, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.07.2014.

На дату порушення провадження у справі про банкрутство перевірка одержаних товарів відповідно до умов договору ще не була завершена, отже, фактично зобов'язання боржника по сплаті заборгованості за векселями залишалось не виконаним.

10.06.2015 до ліквідатора звернулось ТОВ "Медіамікс Україна" з повідомленням про завершення перевірки одержаних товарів в обороті за якістю та приблизною ринковою вартістю та про відсутність зауважень до товарів. В цьому ж зверненні ліквідатору банкрута було запропоновано прийняти оригінали простих векселів у кількості 173 одиниці та підписати Акт приймання - передачі оригіналів векселів.

Врахувавши умови укладеного Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013, Додаткової угоди №1 від 17.07.2014, Угоди від 18.07.2014 про викладення Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 у новій редакції, 11.06.2015 Акт приймання-передачі підписано ліквідатором.

З 11.06.2015 (дати підписання Акта приймання-передачі оригіналів векселів) зобов'язання ПАТ "Київський ювелірний завод" щодо сплати на користь ТОВ "Медіамікс Україна", за простими векселями, вважалось припиненим.

Ліквідатором внесено зміни до реєстру вимог кредиторів, зокрема, грошові вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 88485079 грн., як вимоги четвертої черги, визнано погашеними, залишено вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 1218 грн., як вимоги першої черги, залишено вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 1147 грн., як вимоги четвертої черги.

Звертаючись до суду, ліквідатор ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражний керуючий Руденок Ю.О. у заяві просив визнати недійсним Договір про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 (в редакції Угоди від 18.07.2014) та Додаткову угоду №1 від 17.07.2014 до Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013, укладені між ПАТ "Київський ювелірний завод" та ТОВ "Медіамікс Україна"; зобов'язання ТОВ "Медіамікс Україна" повернути в ліквідаційну масу усе майно, яке він отримав від боржника - ПАТ "Київський ювелірний завод" (товари в обороті на загальну суму 100451783,52 грн.).

Звертаючись у межах справи про банкрутство із заявою про визнання вказаних правочинів недійсними, ліквідатор посилався на приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вказував, що укладення спірного договору менше ніж за рік до порушення справи про банкрутство призвело до неможливості виконання боржником зобов'язань перед іншими кредиторами.

У силу ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Слід зазначити, що метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є встановлення факту відчуження майна боржника у підозрілий період (після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував її порушенню) та наявність обставин, прямо визначених положеннями ст. 20 названого Закону.

При цьому за наявності також невідповідності правочину вимогам Цивільного та (або) Господарського кодексів України, такий правочин може бути визнаний недійсним в позовному провадженні на підставі норм загального цивільного законодавства.

Договір про припинення зобов'язання шляхом передачі відступного укладено 26.12.2013, тобто протягом одного року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод" (25.07.2014), що відповідає строку, встановленому ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Угоди від 18.07.2014) передбачено, що нове зобов'язання Боржника перед Кредитором повинно бути здійснено в термін не раніше 01.08.2014, однак, згідно з Актом приймання-передачі товари в обороті були фактично передані Боржником Кредиторові 07.07.2014, отже, Боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку.

До того ж, як вбачається з п.2.2. та п.2.3. Договору (в редакції Угоди від 18.07.2014р.) первісним зобов'язанням за Договором є зобов'язання Боржника сплатити на користь Кредитора 88485079 грн. за простими векселями, новим зобов'язанням за Договором є зобов'язання Боржника безоплатно передати у власність Кредитора товарів в обороті загальною ринковою вартістю не менше 100000000 грн. в рахунок погашення визнаного Боржником боргу у сумі 88485079 грн.

За спірними угодами відбулось відчуження товарів в обороті на суму 100451783,52 грн., тобто, на суму, що на 11966704,52 грн. перевищувала суму боргу перед Кредитором, що підтверджено Актом приймання-передачі від 07.07.2014.

Отже, ліквідаційна маса банкрута без достатніх правових підстав зменшилась на 11966704,52 грн., що призвело, як встановлено попередніми інстанціями, до неможливості виконання грошових зобов'язань банкрута перед іншими кредиторами, вимоги яких включені до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

Встановлені судами обставини очевидно свідчать про наявність правових підстав для визнання недійсними Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013р. (в редакції Угоди від 18.07.2014р.) та Додаткової угоди №1 від 17.07.2014р. до Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013р., з відчуження майна боржника у порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, відповідно, застосування передбачених частиною 2 зазначеної статті наслідків у вигляді безумовного повернення майна в ліквідаційну масу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор за недійсним правочином має право: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Слід відзначити, що спірні правовідносини в процедурі банкрутства не припиняються, а сторона правочину має право вибору: погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок суду про включення вимог за недійсним правочином до першої черги реєстру вимог кредиторів на суму 88 485 079,00 грн., відповідно до вибору кредитора, викладеному у клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіамікс Україна".

Враховуючи викладене доводи касаційної скарги є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі №910/24550/13 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк